Передмова
Ця книжка народилася в межах культурно-освітнього проєкту «Казки світу: культура поза часом» — простору зустрічі традиції й сучасності, живого слова й цифрової уяви, студентського перекладацького досвіду й терапевтичної сили наративу. Ми запропонували студентам звернутися до англійських народних казок — тих текстів, у яких століттями кристалізувався колективний досвід людства. Переклад цих казок став для учасників не лише філологічним завданням, а глибокою інтерпретаційною практикою. Адже переклад — це не механічне перенесення змісту, а співтворчість: відчування ритму, відтворення культурного коду, пошук інтонації, яка водночас зберігає першотекст і відкриває його новому читачеві. Особливістю проєкту стало поєднання традиційної перекладацької роботи з можливостями сучасних цифрових інструментів. До кожної казки студенти створювали ілюстрації за допомогою ChatGPT як спосіб розширення уяви, візуалізації образів, пошуку композиційних рішень. Так слово і зображення вступили в діалог, а класичний текст — у взаємодію з технологією ХХІ століття. Це стало для учасників досвідом відповідального й усвідомленого використання штучного інтелекту в гуманітарному полі. Проте найважливішим виміром нашої роботи стала казкотерапія. Після перекладу й ілюстрування кожної історії відбувалося обговорення: як казка діє на травму, страх, невизначеність; чому герой мусить пройти шлях випробувань; що означає перемога над чудовиськом — і чи завжди воно зовнішнє. Студенти ділилися власними роздумами про те, як архетипні сюжети допомагають осмислювати життєві виклики, приймати складні рішення, знаходити внутрішні ресурси. Казка моделює ситуації кризи і виходу з неї, формує надію, навчає довіряти шляху. У добу прискорених змін, інформаційної тривоги й екзистенційної нестабільності звернення до казки є актом культурного самозбереження. За допомогою символічних образів вона повертає людину до внутрішньої цілісності. Ми переконані: робота з казкою — перекладацька, інтерпретаційна, візуальна — є потужним інструментом формування емоційного інтелекту, емпатії, здатності до рефлексії. Вона відкриває простір довіри між учасниками освітнього процесу, перетворює аудиторію на спільноту співпереживання. Це видання — результат спільної творчості студентів і наставників. Воно засвідчує, що гуманітарна освіта може бути живою, інтерактивною, терапевтичною. І що культура — справді поза часом: вона змінює форми, але зберігає сенс. Нехай ці казки стануть для читача не лише історіями про далекі країни, а дороговказами у власному житті — тихими, але впевненими голосами, що нагадують: навіть у найгустішому лісі завжди є стежка до світла.
Анжеліка Досенко
Людмила Юлдашева
REPORT ON THE IMPLEMENTATION OF THE ARTISTIC AND EDUCATIONAL PROJECT
“Tales of the World: Culture Beyond Time”
Implementation period: September 2025 – February 2026
Initiators and academic supervision: Anzhelika Dosenko, Liudmyla Yuldasheva
Institutional base: V.I. Vernadsky Tauria National University
1. General Description of the Project
The project “Tales of the World: Culture Beyond Time” is an interdisciplinary artistic and educational initiative aimed at integrating translation practice, visual arts, and elements of fairy tale therapy into humanities education.
The conceptual framework is grounded in the understanding of the fairy tale as:
• a universal cultural form;
• a literary text open to multiple interpretations;
• a therapeutic narrative resource capable of supporting individuals in crisis contexts.
The project was implemented in an open format and brought together students who voluntarily engaged in translation, interpretative, and artistic practices.
2. Aim and Objectives of the Project
Aim:
To create an integrated artistic and educational product (a collection of fairy tales) combining translation, interpretation, and visualization, while exploring the therapeutic potential of narrative forms.
Objectives:
• to develop students’ interpretative competence;
• to enhance translation skills in working with folklore texts;
• to involve participants in artistic visualization of literary imagery;
• to integrate digital tools into humanities-based practices;
• to explore fairy tales as a resource for emotional and psychological support;
• to produce a collaborative cultural output.
3. Stages of Project Implementation
• September 2025 — Organizational and Conceptual Stage
Project design, participant selection, corpus formation, and methodological framework development.
• October – November 2025 — Translation and Interpretative Stage
Translation and semantic-cultural interpretation of English folk tales.
• November – December 2025 — Artistic and Visual Stage
Creation of visual interpretations as an independent semiotic layer complementing the texts.
• December 2025 — Presentation and Reflective Stage
An online round table focused on the presentation and critical discussion of results.
• January 2026 — Therapeutic and Analytical Stage
Exploration of the therapeutic potential of fairy tales in crisis contexts.
• February 2026 — Final Stage
Compilation and preparation of the final collection.
4. Key Project Results
• a collection of translated English folk tales was compiled and prepared for dissemination;
• a corpus of original visual artworks was created;
• a two-day online round table was conducted;
• project activities were documented (including photographic materials);
• a collaborative creative and academic environment was established;
• the effectiveness of integrating artistic, digital, and interpretative practices into humanities education was demonstrated.
5. Indicators of Effectiveness
Quantitative indicators:
• number of participants: 34
• number of translated fairy tales: 19
• number of illustrations: 40
• number of events: 1 (two-day online round table)
• number of final outputs: 1 collective publication
Qualitative indicators:
• enhanced interpretative competence;
• development of creative and visual thinking;
• formation of interdisciplinary skills;
• improved capacity for reflection and public presentation;
• increased awareness of the therapeutic dimension of narrative.
6. Project Impact
Educational impact:
The project contributed to the modernization of humanities education by integrating translation, visual arts, and digital tools into a unified pedagogical model.
Cultural impact:
English folk tales were recontextualized within the Ukrainian educational and cultural space, facilitating intercultural dialogue and reinterpretation of world cultural heritage.
Psychological (therapeutic) impact:
The project demonstrated the effectiveness of fairy tales as narrative tools for emotional support, crisis processing, and the development of personal resilience.
Social impact:
A collaborative environment based on trust, dialogue, and creative interaction was established among participants.
7. Conclusions
The project “Tales of the World: Culture Beyond Time” demonstrated the effectiveness of integrating translation, artistic practice, and therapeutic interpretation within humanities education.
The fairy tale emerges as a multidimensional phenomenon that combines:
• cultural memory,
• artistic representation,
• and psychological resource.
The results of the project can be applied in further educational, research, and cultural initiatives, particularly those aimed at interdisciplinary and socially engaged humanities practices.
КАЗКОТЕРАПІЯ,
АБО ЯК СТУДЕНТИ ЗНІМАЮТЬ СТРЕСИ
Студенти Таврійського національного університету імені В.І Вернадського під керівництвом доцента Юлдашевої Людмили та завідувачки кафедри журналістики Досенко Анжеліки розпочали новий культурно- просвітницький проєкт: Культура пощастить часом : казки світу", націлений на впровадження казкотерапії серед молоді.
Під керівництвом викладачок студенти різних курсів здійснили переклад та презентацію низки англійських народних казок. Це було зроблено з метою культурного споріднення українського та англійського народів, збагачення словникового запасу молоді, покращення розуміння граматики мови, ознайомлення з англо-американською культурою та прагненням навчити студентів мові в легкій і захоплюючій формі, використовуючи прості сюжети для різних рівнів володіння мовою.
Але, основною метою проєкту стало бажання викладачів допомогти молоді, яка живе у війні знайти душевну рівновагу та баланс. Казкотерапія стала не просто роботою, а механізмом
опрацювання текстів для досягнення морального, психологічного та емоційного відновлення, наповнення позитивом та життєвими силами
Мистецтво поза часом
В часи блекаутів у молоді виникає критична поптреба шукати шляхи емоційного наповнення. Під керівництвом Людмили Юлдашевої та Анжеліки Досенко студенти Таврійського університету активно впроваджують культурний проект “Казки світу: культура поза часом”, що націлений на психологічний баланс та віднаходження внутрішньої рівноваги через казкотерапію: студенти працюють з контентом казок світу, цього разу у фокус потрапили казки Казахстану. Судентам вдалося провести паралелі між Україною та Казахстаном, героїчним епосами, історією літератури та звернули увагу на період життя на Кавказі Тараса Шевченка. Організатори зібрали віртуальну аудиторію де формується активний культурно-історичний простір молоді України.
Казкотерапія для психологічної стійкості студентів-журналістів
КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ФОРМА ПРОТИСТОЯННЯПСИХОЛОГІЧНОМУ ВИГОРАННЮ (НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТУ«КАЗКИ СВІТУ: КУЛЬТУРА ПОЗА ЧАСОМ» ТАВРІЙСЬКОГОНАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)Dosenko A. K.Candidate of Sciences in SocialCommunications, Associate Professor,Head of the Department of Journalism,V.I. Vernadskiy TauridaNational UniversityKyiv, UkraineДосенко А. К.кандидат наук із соціальнихкомунікацій, доцент,завідувач кафедри журналістики,Таврійський національнийуніверситет імені В. І Вернадськогом. Київ, УкраїнаYuldasheva L. P.Candidate of Philological Sciences,Associate Professor,Associate Professor at the Departmentof Slavic and Romance-GermanicPhilology,V.I. Vernadskiy Taurida NationalUniversityKyiv, UkraineЮлдашева Л. П.кандидат філологічних наук, доцент,доцент кафедри слов‟янськоїта романо-германської філології,Таврійський національнийуніверситет імені В. І Вернадськогом. Київ, УкраїнаУ часи повномасштабного вторгнення виникає критична необ-хідність шукати внутрішню силу та можливості триматися за пози-тивне. Моральне виснаження – це стан коли немає бажання робитинічого, це стан який приводить до дипресії, а часом і суїциду. За до-слідженнями кампаії Gradus (спираючись на пубікацію РБК-Україна)195 International scientific conference91 % українською молоді відчувають високий або дуже високий рівеньстресу. «Для порівняння, у Великій Британії про такий стан повідомилилише 27% респондентів, у Німеччині – 52%, а в інших європейськихкраїнах – 42–48%» [4].Тож, не дивним, що освітній осередок ( університет або іншаосвітня установа) стають місцем де молоді люди шукають шляхивідновлення енегрії, життєвої сили відволікаючись від реалій війни,занурившись в навчання, беруть участь у творчих проєктах чипрактичних заходах тощо. Таврійський національний університет іменіВ.І. Вернадського не став вийнятком. На кафедрі журналістики, щоналежить до структурного підрозділу Навчально-наукового інститутуфілології та журналістики, викладачі разом із зацікавленими здобу-вачами почали розробляти та проваджувати проєкт «Казки світу:культура поза часом» під керівництвом завідувачки кафедри журна-лістики Анжеліки Досенко та доцентки кафедри слов‘янськоїта романо-германської філології Юлдашевої Людмили націленийна психологічний баланс та віднаходження внутрішньої рівноваги черезказкотерапію. «Казкотерапія – метод у психології, заснованийна використанні образів і символів під час психологічного аналізувнутрішніх конфліктів і зовнішніх реакцій людини» [3, с. 144].На думку Л. Магдисюк, Федоренко Р, Замелюк М. «…казкотерапіяє найбільш інтегральним методом арт-терапії, природно включаючипрактично всі інші напрямки – малюнок і живопис, роботу з маскоюі гримом, драматизацію, музико-, бібліо-, лялько-, танцювально-руховутерапію тощо.» [2, с. 77]. Василевська О. зазначає : «Казкотерапія ‒виховна система, мета якої – передавання життєвого досвіду, спосібвзаємодії із внутрішнім «Я», терапія особливою казковою обста-новкою» [1, с.147].Варто наголосити, що в галузі соціальних комунікацій цей методтеж знайшов свою нішу: адже саме цей метод сприяє моделюваннюскладних життєвий перепетій (наприклад внутрішня сила протистояннявійні), допомагає вишукувати шляхи роз‘язання внутрішніх конфліктів(яких у молоді зараз багато в силу вікового становлення та постійнихстресів). Зайвим буде наголошувати на тому, що саме через стрес,залякування та агресивні наративи країна-агресор вербує молодьУкраїни для диверсій; наводить хібні наративи високого заробітку,безкарності (буцім-то в мережі нікого не знаходять і можна робити всещо завгодно); вдаються до шантажу тощо. Тому дуже важливимє механізм напрацювання не тільки зовнішнього протистояння окупан-там, але і внутрішньому. Тому проєкт «Казки світу: культура позачасом» має на меті не тільки поповнити внутрішній баланс під часроботи над казками, але й у контексті протистояння агресорові –ерез утвердження цінностей, культурну дипломатію та психологічнуреабілітацію (за потреби).Варто виокремити основні зони перетину взаємозв‘язку між казко-терапією та соціальними комунікаціями:По-перше, це розвиток навичок взаємодії, що для комунікаційника(журналіста). Саме під час зустрічей учасники проєкту навчаютьсяслухати і чути один одного обговорюючи сюжети, а це не тількирозвиває навички колективної взаємодії, але й виховує майбутньогожурналіста як повноцінного члена команди , а не «самотнього вовка».По-друге, це шлях до соціалізації. Казки є інструментом передачіпам‘яті і надважливих подій. Ми знаємо багато прикладів коли країна-агресор всілякими методами намагалась знищити українську уснународну творчість; знищила кобзарів які виступали унікальниминосіями народної мудрості та історії тощо. Тому робота з контентомказок є в нашому проєкті є важливою, адже наша задача допомогтиздобувачам освіти адаптуватися до реальності не розгубивши мораль-них цінностей. По-третє, стимуляція до комунікативних активностей.Робота з казковими сюжетами допомагає журналістам розвиватинавички грамотної побудови тексту, дотримання граматичних структурукраїнської мови ( а це є проблема для покоління веб 2.0) і , звичайно,це розвиток зв‘язного мовлення. По-четверте, формування емоційногоінтелекту здобувачів вищої освіти. Казкотерапія допомагає аналізуватипричинно-наслідкові зв‘язки у сюжетах. Це сприяє посиленню навичокмайбутнього журналіста у роботі з емоційним фоном – контрольта самовладання. Це, у майбутньому, сприятиме потужною базоюдля виконання професійного обов‘язку журналіста. По-п‘яте, побудоваповедінкових стратегій майбутніх журналістів. Як треба поводитися,на чому варто акцентувати увагу тощо.Доцільним є виокремлення трьох основних аспектів казкотерапіїпід час роботи з майбутніми журналістами: Сторітелінг. Як навичка у ХХІ столітті для майбутньогожурналіста є незамінним, тому критично необхідно впроваджуватирозвиток подібних умінь задіюючи творчі завдання на профільнихдисциплінах, під час проходження практики та кафедральних проєктах. Творче самовираження. Це дає змогу здобувачам вищої освітипроявляти себе: свої навички, бажання працювати з певнимисоціальними проблемами та темами. Медійні формати та створення власних платформ. Методиказкотерапії (наприклад робота над соціально-гострими питаннями,символіка, емоційний фон тощо) можуть бути адаптовані для створенняякісного журналістського контенту : авторські матеріали, інтерв'ю,197 International scientific conferenceогляд тощо, що будуть розмішені студентами на власний мікро-платформах, блогах, подкастах або інших варіантах; Психологічна стійкість. Робота з контентом казок допомагаєзнизити рівень стресу, розвивати емоційний інтелект (що є фунда-ментом для дотримання професійної етики у майбутньому), умітипрацювати і тримати емоційний фон.Отже, на сьогоднішній день у Таврійському національному універ-ситеті імені В.І.Вернаського проєкт казкотерапії може використо-вуватися не тільки як творчій проєкт, але й з урахуванням міждис-циплінарних зв‘язків, адже на кафедрі журналістики вивчаютьсяметоди впливу тексту на цільову аудиторію споживачів контенту.Зокрема це може бути використано як приклад для вивчення рівнявпливу тексту на читача під час вивчення психології мас та кому-нікацій. Тут можуть бути задіяні такі освітні компоненти як «Медіа-психологія», «Вступ до фаху», «Комунікаційні технології», «Сторіте-лінг» тощо. Зокрема, психологічні аспекти соціальних комунікацій,комунікаційні технології, медіаграмотність, питання пропагандиу текстах медіа країни-агресора на тимчасово окупованих територіяУкраїни простежуються в працях мінімум двох викладачів кафедри –А. Досенко та Г. Юксель. Тому, впровадження творчого проекту«Казки світу: культура поза часом» є можливим і навіть, вдалим.Література:1. Василевська, О. І. Казкотерапія у контексті здійснення психо-логічного супроводу в закладах освіти. Актуальні питання сучасноїпсихології : збірник наукових праць / [за ред: Кузікової С. Б.,Щербакової І. М.].Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2,2025. С. 200–205.2. Магдисюк Л. І. Технології казкотерапії у практиці психологіч-ного консультування дітей та дорослих : навч. посіб. / ЛюдмилаІванівна Магдисюк, Раїса Петрівна Федоренко, Марія Іванівна Заме-люк. Луцьк : Вежа-Друк, 2024. 216 с.3. Шестопал І. А. Казкотерапія як ефективний метод роботи психо-терапевта з дітьми. Наукові записки Національного університету«Острозька академія». Серія «Психологія» : науковий журнал. Острог :Вид-во НаУОА, січень 2020. № 10. С. 143–147.4. Стрес як норма: 91% молоді в Україні перебуває на межі емоцій-ного вигорання. РБК-Україна
